Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 909/964/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуТериторіальної громади м. Калуша в особі Калуської міської радина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014та на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2013у справі№ 909/964/13 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"доТериторіальної громади м. Калуша в особі Калуської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль"прозвернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 948 877,64 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Порхун В.М.; - відповідача повідомлений, не з'явився; - КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради Загребельний Ю.А - ТОВ "ТВФ "Стиль" повідомлений, не з'явився;

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 16.06.2014 №02-05/218 сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2013 у справі № 909/964/13 (суддя Шіляк М.А.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі позивач/банк) до Територіальної громади м. Калуша в особі Калуської міської ради (далі відповідач/скаржник) за участю третіх осіб на стороні відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради (далі комунальне підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль" (далі виробнича фірма) про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 948 877,64 грн.; за рішенням звернуто стягнення на нежитлові приміщення (цегла): за договором іпотеки № Д-2001 загальною площею 981,4 кв.м., за договором іпотеки № Д-2003 загальною площею 406,8 кв.м., за договором іпотеки № Д-2005 загальною площею 338,2 кв.м., за договором іпотеки № Д-2007 загальною площею 924,1 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів; в частині звернення стягнення на нежитлову будівлю (цегла) за договором іпотеки № Д-2007 загальною площею 145 кв.м. в позові відмовлено, у зв'язку з тим, що постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі №5010/1488/2012-2/62 договір іпотеки №Д-2007 визнано недійсним в частині 145,7 кв.м., що орендує виробнича фірма.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від (судді Юрченко Я.О., Гриців В.М. Матущак О.І.) змінено вказане рішення місцевого господарського суду, зокрема, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

«позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Територіальної громади м. Калуша в особі Калуської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 862 426,19 грн. задоволити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки:

- за Договором іпотеки від 10.12.07, посвідченим приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № Д-2001, а саме: нежитлові приміщення (цегла), зазначені в плані літерою "А", загальною площею 981,4 кв.м. в цілому, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу іпотеки в розмірі 1 800 000,00 грн.;

- за Договором іпотеки від 10.12.07, посвідченим приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № Д-2003, а саме: нежитлова будівля (цегла), зазначена в плані літерою "А", загальною площею 406,8 кв.м. в цілому, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу іпотеки в розмірі 700 000,00 грн.;

- за Договором іпотеки від 10.12.07, посвідченим приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № Д-2005, а саме: нежитлова будівля (цегла), зазначена в плані "А", загальною площею 338,2 кв.м. в цілому, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу іпотеки в розмірі 500 000,00 грн.;

- за Договором іпотеки від 10.12.07, посвідченим приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № Д-2007, а саме: нежитлова будівля (цегла), зазначена в плані "А", площею 924,1 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу іпотеки в розмірі 1 728 800,00 грн.;

В частині звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 10.12.07, посвідченим приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № Д-2007, а саме: нежитлова будівля (цегла), зазначена в плані "А", площею 145 кв.м., що орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль" (приміщення крамниці) шляхом проведення прилюдних торгів відмовити.".

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимога позивача про звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває в іпотеці за іпотечними договорами в кількості 4 штук від 10.12.2007, укладеними між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання третьою особою у справі зобов'язань за кредитним договором №27-01/1 від 10.12.2007.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на порушення третьою особою виконання зобов'язань за кредитним договором №27-01/1 від 10.12.2007 в частині повернення наданого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що надає право банку задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами від 10.12.2007, укладеними з відповідачем.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтями 38 та 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

При прийнятті судових рішень у справі апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, керуючись, зокрема, приписами ст. ст. 526, 564, 575, 1054 ЦК України, врахувавши приписи ст. ст. 1, 11, 33, 35, 38, 39, 41 Закону України "Про іпотеку", на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, встановивши, що:

10.12.2007 між Акціонерним банком "Київська Русь", правонаступником якого є позивач та та Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" Калуської міської ради (третьою особою у справі) був укладений кредитний договір № 27-01/1 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого (з урахуванням змін від 10.12.2010) предметом Кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: - сума кредиту: 2 000 000,00 грн.; - плата за користування кредитом: 29% (двадцять дев'ять) процентів річних; - на строк до 09.12.2011; - погашення кредиту здійснювати шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку позичальника на позичковий рахунок № 2062990015, згідно з графіком, визначеним у вищенаведеному договорі від 10.12.10 про внесення змін до Кредитного договору № 27-07/1;

згідно з п. 2 договору від 10.12.2010 про внесення змін до кредитного договору № 27-07/1 від 10.12.2007, пункт 4.1.7 кредитного договору викладено у наступній редакції: "за внесення змін до Кредитного договору, в день підписання цього Договору сплатити Банку фіксовану плату в сумі 2418,00 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок на рахунок № 3739890001 в ІФФ АБ "Київська Русь" з призначенням платежу: "Фіксована плата за внесення змін до Кредитного договору № 27-07/1 від 10.12.07 (із змінами та доповненнями) без ПДВ, МФО 336008, код № 35251115.".;

в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем (банком/Іпотекодержателем), Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" Калуської міської ради (третьою особою у справі/боржником) та Територіальною громадою м. Калуша в особі Калуської міської ради (відповідачем/Іпотекодавцем/майновим поручителем) укладено чотири договори іпотеки від 10.12.2007, посвідчені приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровими №№ Д-2001 (надалі договір іпотеки 1), Д-2003 (надалі договір іпотеки 2), Д-2005 (надалі договір іпотеки 3), Д-2007 (надалі договір іпотеки 4); предметами вказаних договорів іпотеки є нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності;

відповідно до п. 14.6.2. договорів іпотеки 1, 2, 3 та 4 іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадку порушення боржником (третьою особою у справі) будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору;

згідно з п. 14.8. договорів іпотеки 1, 2, 3 та 4 у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.п. 14.6.1., 14.6.2. вказаних договорів іпотекодержатель (позивач) має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати по реєстрації та утриманню предмету іпотеки, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги;

у зв'язку з порушенням третьою особою виконання зобов'язань за кредитним договором та з метою досудового врегулювання спору, позивач в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" на адресу відповідача та третьої особи у справі направив вимоги № 269/100 та № 270/100 про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; докази направлення містяться в матеріалах справи;

станом на 14.08.2013 ні третя особа у справі (позичальник), ні відповідач не усунули порушення зобов'язання за кредитним договором і заборгованість по кредиту та нарахованим процентам не сплатили, кредит у повному обсязі банку не повернули;

відповідно до п. 9.1. кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник (третя особа у справі) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми;

згідно з п. 9.2. кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання;

відповідно до п. 18 договорів іпотеки 1, 2, 3, 4 звернення стягнення на предмет іпотеку можливо в т. ч. на підставі рішення суду,

правомірно задовольнив позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме) майно за іпотечними договорам №1, 2, 3 та 4, при цьому, обґрунтовано змінив рішення місцевого господарського суду, доповнивши його відомостями згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку", які мають міститися у рішенні суду у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: (початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначивши її /за відсутності заперечень сторін/ на рівні, узгодженому сторонами при укладенні 10.12.2007 вказаних іпотечних договорів). При цьому, врахувавши невірне визначення позивачем дійсного розміру заборгованості зі сплати відсотків третьої особи у справі за кредитним договором (що, як встановлено судом апеляційної інстанції, не заперечувалося самим позивачем), правомірно виправив зазначений місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення загальний розмір вимог позивача, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а саме: 862 426,19 грн., а не 948 877,64 грн., як зазначив місцевий господарський суд.

Доводи скаржника про те, що господарським судом безпідставно не застосовані положення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якою закріплено, що якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, у відповідності до п.п. 14.6.2. договорів іпотеки іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадках порушення боржником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору (предметом іпотеки, відповідно до приписів п.п. 7. іпотечних договорів, є: нежитлові приміщення - договір іпотеки №Д-2001, нежитлова будівля - договір іпотеки №Д-2003, нежитлова будівля - адмін-будівля - договір іпотеки №Д-2005, нежитлова будівля - договір іпотеки №Д-2007), тобто, сторонами погоджено, що іпотекодержатель вправі вимагати звернення стягнення на все майно, яке є предметом іпотеки за вказаними іпотечним договорами. По-друге, відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.; по-третє, відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст. 43 вказаного Закону (повернення авансового внеску сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; компенсування витрат державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском; задоволення вимог стягувача та стягнення виконавчого збору у розмірі 10% фактично стягнутої суми; стягнення штрафів, тощо), тобто неможливо здійснити звернення стягнення на заставлене майно у межах заборгованості по кредитному договору.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції; крім того, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Територіальної громади м. Калуша в особі Калуської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі №909/964/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

О.А. Кролевець